Дослідження «Чи готова молодь брати участь у процесах відновлення громад?» проведено у жовтні 2025 року в Дніпропетровській області з метою оцінки готовності молоді (18–35 років) до участі у відновленні громад у постконфліктний період. Вибірка охопила 501 респондента, переважно молодь, включаючи студентів, молодих фахівців, активістів громадського сектору та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Результати свідчать про високий рівень усвідомлення молоддю актуальності відновлення громад, що сприймається як комплексний процес, який включає не лише фізичну відбудову, а й соціально-економічний та культурний розвиток. Молодь демонструє значний інтерес до участі у місцевих ініціативах, волонтерстві, підприємництві та освітніх проєктах. Основні мотиви участі включають бажання змін, поліпшення якості життя, саморозвиток та сприяння економічному розвитку. Ключові проблеми, які бачить молодь, — це занепад інфраструктури, нестача робочих місць, низький рівень залучення до прийняття рішень та брак комунікації з місцевою владою. Дослідження підкреслює потребу у створенні реальних механізмів участі молоді.

Переважна більшість опитаних відзначили, що тема відновлення в громадах є актуальною або «дуже актуальною». Це свідчить про високий рівень усвідомлення молоддю проблем, пов’язаних із наслідками війни та потребами місцевого розвитку. Відновлення сприймається не лише як фізичне відбудування, а й як комплексне оновлення соціальної, економічної та культурної сфери.

Молодь, особливо студентство, прагне бути частиною процесів змін і бачить свою роль у розбудові громад. Відчувається запит на залучення до ініціатив з місцевого розвитку, волонтерства, підприємництва, екологічних і культурних проєктів.

Тенденції: 

• Навіть наймолодші (до 18 років) демонструють високий інтерес, що свідчить про формування цінностей громадської участі вже у шкільному віці.
• Відчувається оптимістичне сприйняття власного потенціалу впливу на розвиток громад, що може вказувати на те що молодь Дніпропетровської області має досвід участі у волонтерських чи студентських ініціативах.
• Старші учасники (22–30 років) частіше відповідають “частково” або “мінімальний вплив”, що може вказувати на те, що з віком приходить реалістичніше бачення інституційних бар’єрів, тоді як молодші — більш ідеалістичні
• ВПО та активісти частіше обирають “дуже актуальна”. Для цих груп тема відновлення має особистісний вимір — вони безпосередньо відчувають наслідки війни.

Серед найчастіших відповідей респондентів:

• Бажання змін — потреба бачити конкретні результати оновлення громади.
• Поліпшення якості життя — створення безпечного, комфортного середовища для молоді.
• Саморозвиток — прагнення здобути нові знання, навички, досвід участі у відбудові.
• Економічний розвиток — зацікавленість у працевлаштуванні, розвитку малого бізнесу, інновацій.

Ці відповіді демонструють, що молодь бачить відновлення не лише як державний чи інфраструктурний процес, а як можливість особистої та колективної трансформації.

Серед найчастіше згаданих проблем:

1. Занепад інфраструктури (дороги, житло, соціальні об’єкти);
2. Нестача робочих місць і економічних перспектив у громадах;
3. Низький рівень залучення молоді до прийняття рішень;
4. Брак комунікації між місцевою владою та громадянами;
5. Психологічні наслідки війни, втрата довіри до інституцій.

Респонденти визначили такі пріоритетні напрями:

• Економічне відновлення — підтримка малого та середнього бізнесу, створення робочих місць.
• Розвиток освітніх і культурних ініціатив — формування простору для розвитку молоді.
• Психологічна підтримка та інтеграція ВПО.
• Відновлення екологічної рівноваги — очищення територій, відновлення природи.
• Громадянська участь — навчання молоді участі у місцевому самоврядуванні, волонтерських програмах, ініціативах відбудови

Висновки

1. Висока мотивація молоді: Молодь Дніпропетровської області демонструє значний інтерес до участі у відновленні громад, що створює сприятливі передумови для реалізації проєктів із залученням молоді на місцевому рівні. Особливо активними є студенти та ВПО, які бачать у відновленні можливість особистісного та колективного розвитку.
2. Пріоритетні напрями: Молодь визначила ключові сфери для відновлення — економічний розвиток (створення робочих місць, підтримка бізнесу), освіта, культура, психологічна підтримка та екологічні ініціативи. Це відповідає потребам у розробці стратегій і проєктів для залучення молоді, що є пріоритетом програми U3R.
3. Бар’єри для участі: Основними перешкодами є інституційні бар’єри, брак комунікації з місцевою владою, психологічні наслідки війни та недостатня інфраструктура. Для подолання цих проблем необхідні цільові програми підтримки, які включають навчання, гранти та платформи для діалогу між молоддю та владою.
4. Потреба в механізмах залучення: Молодь очікує не лише інформування, а й реальних можливостей для участі через грантові програми, тренінги з проєктного менеджменту, волонтерські ініціативи та партнерство з місцевою владою, бізнесом і міжнародними організаціями.
5. Молодь готова співпрацювати з місцевою владою, міжнародними партнерами, бізнесом — за умови відкритості та прозорості.

Дослідження підтверджує необхідність підтримки молодіжних організацій у розробці та реалізації стратегій для залучення молоді до відновлення громад. Рекомендується зосередити зусилля на створенні освітніх програм, проєктів із розвитку громадянської участі та підтримці ініціатив, спрямованих на інтеграцію ВПО та психологічну підтримку молоді.