Протягом реалізації проєкту, команда ГО "Заходи" успішно провела масштабне опитування потреб молоді Дніпропетровської області за допомогою платформи U-Report.

Загалом, опитування було переглянуто 7513 молодими людьми, а участь у ньому взяли 5324 респонденти. Розподіл за статтю склав: 38% чоловіків та 62% жінок.

За віковою категорією:

10-14р. - 16%

15-17р. - 43%

18 - 24р. - 20%

25+р. - 21%

Серед опитаних віком 10-35 років респондентів були представлені наступні категорії вразливості:

- 14% — молодь із сільської місцевості;

- 2% — молоді люди з інвалідністю;

- 18% — внутрішньо переміщені особи (ВПО);

- 12% — представники інших категорій вразливості.

Опитування виявило ключові проблеми та пріоритети для молоді Дніпропетровської області, демонструючи чіткі напрямки для подальшої роботи з молоддю.

Найважливіші напрями роботи з молоддю

До 14 років (наймолодша категорія):

• Популяризація здорового способу життя (30,5%) та підтримка ментального здоров'я (31,4%) є основними пріоритетами. Це вказує на розуміння важливості фізичного та

психологічного благополуччя з раннього віку, що є критично важливим в умовах війни.

• Підтримка молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах (26,9%), також посідає високе місце, що відображає чуйність до вразливих груп.
• Працевлаштування молоді (24,2%) вже є значущим, хоча для цієї вікової групи це швидше довгострокова перспектива.

15-17 років (перехідний вік):

• Працевлаштування молоді (50,9%) стає безумовним лідером, що свідчить про гостру потребу молоді на порозі вступу до дорослого життя та ринку праці.
• Підтримка ментального здоров'я (33,2%) зберігає високу актуальність, що є важливим у період підліткового розвитку та стресових чинників.
• Популяризація здорового способу життя (26,2%) також залишається значущим напрямом.
• Зростає інтерес до розвитку молодіжної інфраструктури (17,1%), що може вказувати на потребу в сучасних просторах для дозвілля та саморозвитку.

18-24 роки (студентство та початок кар'єри):

• Працевлаштування молоді (63,3%) досягає свого піку, демонструючи найбільш гостру потребу в цьому напрямку серед молодих фахівців та студентів, які активно шукають роботу або прагнуть будувати кар'єру.
• Підтримка ментального здоров'я (39,8%) також є вкрай важливою, відображаючи виклики,тпов'язані з навчанням, пошуком роботи та адаптацією до дорослого життя, посилені умовами війни.
• Зростає потреба у стимулюванні громадської активності (20,8%) та розвитку молодіжної інфраструктури (24,5%), що вказує на бажання брати активнішу участь у житті громади та мати

відповідні для цього простори.

25+ років (молоді сім'ї та досвідчені фахівці):

• Підтримка молодих сімей та вимушених переселенців (37,2%) виходить на перший план, що є логічним з огляду на вік та поточну ситуацію в Україні (внаслідок повномасштабного вторгнення багато молодих сімей є ВПО).
• Працевлаштування молоді (47,0%) залишається вкрай важливим, хоч і трохи поступається попередній групі, що може вказувати на перехід до стабілізації або пошуку нових кар'єрних

можливостей.

• Підтримка молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах (34,0%) та ментального здоров'я (31,4%) також є пріоритетними.
• Сприяння молодіжному підприємництву (22,1%) та стимулювання громадської активності (22,6%) набувають більшої значущості, відображаючи прагнення до самореалізації через бізнес та

активну участь у житті суспільства.

Загальні тенденції та рекомендації:

• Працевлаштування – безумовний пріоритет: Проблема зайнятості є наскрізною для всіх вікових груп, але її гострота зростає з переходом від школи до вишу та ринку праці. Програми підтримки працевлаштування мають бути адаптовані до вікових потреб, включаючи профорієнтацію для молодших та професійну перепідготовку для старших.
• Ментальна стійкість та благополуччя: Підтримка ментального здоров'я та популяризація здорового способу життя є важливими для всіх вікових груп, що підкреслює потребу в комплексних програмах психологічної підтримки та популяризації ЗСЖ, особливо з урахуванням наслідків війни.
• Інфраструктура та активність: Зростаючий запит на розвиток молодіжної інфраструктури та стимулювання громадської активності серед старших вікових груп свідчить про потребу в сучасних, доступних просторах та можливостях для соціалізації, творчості та реалізації громадських ініціатив.
• Цільова підтримка вразливих груп: Необхідність підтримки молоді у складних життєвих обставинах, а також молодих сімей та ВПО, є особливо актуальною, що вимагає розробки спеціалізованих програм соціальної та психологічної допомоги.

Нестача послуг/заходів для молоді

Хоча профорієнтаційні заходи та сприяння у працевлаштуванні отримали 12% підтримки, це не применшує їхньої важливості. Насправді, ці заходи є ключовими

інструментами для реалізації головної потреби молоді — працевлаштування (53%). Молодь, яка лише починає свій кар'єрний шлях, часто потребує допомоги у виборі професії,

розумінні ринку праці та ефективній презентації себе роботодавцям.

Можливо причиною таких результатів є:

1. Низька обізнаність про ефективність профорієнтації: Молодь може не мати досвіду якісної та ефективної профорієнтації. Якщо попередні спроби (наприклад, у школі) були

формальними або не принесли результату, вони можуть не сприймати цей інструмент як дієвий.

2.Фокус на кінцевому результаті, а не на процесі: Молодь переважно бачить кінцеву мету – бути працевлаштованим. Вони, можливо, не замислюються глибоко про етапи та

допомогу, які необхідні на цьому шляху (такі як вибір напрямку, написання резюме, підготовка до співбесіди, розвиток необхідних навичок у сучасному світі професій (soft

skills)). Ці аспекти можуть здаватися їм вторинними або такими, що "самі якось вирішаться", коли з'явиться відповідна вакансія.

3.Різний ступінь готовності та інформованості: Частина молоді вже має чіткі плани або досвід пошуку роботи і, можливо, не відчуває прямої потреби в базовій профорієнтації. Їм

потрібні конкретні вакансії або стажування. Інша частина, можливо, ще не стикалася з гострою проблемою вибору професії або не знає, з чого почати, тому не може чітко

сформулювати запит на профорієнтацію, хоча потенційно вона була б для них дуже корисною.

Через це відсоток потреби у неформальній освіті переважає потребу у заходах з працевлаштування, так як молодь прагне більш інтерактивного сучасного та креативного

залучення до тем, які видаються надто складними або нецікавими.

Для задоволення цієї потреби необхідно:

1. Розширити доступ до якісної профорієнтації:

- Організовувати регулярні тренінги, майстер-класи та вебінари з вибору кар'єрного шляху, складання резюме, підготовки до співбесід та розвитку необхідних навичок.

- Створити методичку для проведення профорієнтаційних заходів, щоб забезпечити високу якість їх організації та проведення, особливо у випадках,коли поточні заходи є недостатньо ефективними.

2. Налагодити взаємодію з роботодавцями:

- Створювати платформи для прямого спілкування молоді з представниками бізнесу, організовувати екскурсії на підприємства та "дні відкритих дверей",

сприяти проходженню стажувань та практик.

- Запровадити координаційні ради при закладах професійно-технічної та вищої освіти (профтехах/університетах) за участю представників бізнесу. Ці ради допоможуть узгоджувати навчальні програми з потребами ринку праці та ефективніше інтегрувати молодь у робоче середовище.

3. Підтримувати молодіжне підприємництво:

- Пропонувати консультації та менторську підтримку для тих, хто прагне відкрити власну справу, надавати інформацію про доступні грантові програми та можливості фінансування.

Високий попит молоді на спортивні заходи зумовлений нестачею доступних об'єктів, організованих секцій та масових подій.

Для задоволення цієї потреби, враховуючи поточні реалії, можно запропонувати:

1. Ефективне використання наявної інфраструктури: Проведення інвентаризації та мінімального ремонту існуючих спортивних майданчиків, а також забезпечення доступу до шкільних спортзалів у позаурочний час.

2. Залучення громадських тренерів: Організація навчання для волонтерів та активістів, які можуть проводити безкоштовні тренування, а також партнерство з наявними спортивними школами для створення пільгових груп.

3. Адаптовані спортивні події: Проведення невеликих локальних турнірів, "днів відкритих тренувань" у співпраці з місцевими центрами, а також активне використання онлайн-челенджів та марафонів для підтримки мотивації.

4. Популяризація доступного ЗСЖ(Здорового способу життя): Проведення інформаційних кампаній та створення онлайн-спільнот для об'єднання молоді за спортивними інтересами, акцентуючи на можливостях для фізичної активності без значних витрат.

Для задоволення цієї потреби необхідно:

1. Розвивати молодіжні центри: Створювати та підтримувати простори для збору, навчання та обміну досвідом. Створення молодіжних центрів забезпечує простір для залучення та розвитку молоді, надаючи можливості для неформальної освіти, реалізації ініціатив і формування активного громадянського суспільства, особливо в громадах, де

таких ресурсів досі бракує.

2. Запускати освітні програми: Організовувати доступні курси, тренінги та майстер-класи зактуальних тем.

3. Залучати експертів: Співпрацювати з фахівцями, які готові ділитися знаннями.

4. Використовувати онлайн-ресурси: Підтримувати доступ до онлайн-курсів та платформ.

5. Підтримувати молодіжні ініціативи: Надавати гранти та ресурси для організації освітніх заходів самими молодими людьми.

Висновки та рекомендації за результатами дослідження потреб молоді Дніпропетровської області

Результати опитування демонструють загальний запит молоді на підвищення впевненості у власному майбутньому, доступ до можливостей для самореалізації та практичного розвитку. Молоді люди прагнуть не просто «активностей», а структурованих, зрозумілих шляхів до особистого та професійного зростання. Це вказує на потребу в системному підході до формування кар’єрних, освітніх і громадянських траєкторій.

Зокрема, опитані виразили інтерес до таких напрямів, як працевлаштування, неформальна освіта, залучення до місцевого життя. При цьому спостерігається певне розчарування у традиційних інституціях — відчуження від політичних процесів, слабка віра в здатність влади створювати якісні умови для молоді, брак довіри до формальних механізмів участі. Це свідчить про потребу у створенні нових каналів комунікації між молоддю, органами влади та громадським сектором, побудованих на партнерстві й взаємній повазі.

Перевагу мають не загальні інформаційні кампанії, а практичні, прикладні інструменти: можливість пройти стажування, відвідати корисний тренінг, реалізувати власну ініціативу

або отримати менторську підтримку. Молодь очікує прозорих та справедливих умов участі, визнання їхніх зусиль і результатів.

Рекомендації:

Інвестувати в розвиток програм професійного становлення: стажування, наставництво, тренінги, які орієнтовані на результат. Сприяти появі довготривалих форматів підтримки молоді, що виходять за рамки разових заходів. Переосмислити роль молодіжної політики як простору співтворення, а не адміністративного

управління. Розвивати екосистему можливостей у громадах, які дозволяють молоді брати участь у

прийнятті рішень через мікроініціативи, ради, хаби.

Зміцнювати довіру через прозорість, залучення молоді до планування та визнання їхньої експертності у вирішенні локальних проблем. Загалом результати свідчать про готовність молоді включатися в розвиток своїх громад — за умови, що їм будуть запропоновані чіткі, чесні та доступні механізми для цього.

Громади: Дніпровська, Криворіжська, Миколаївська, Кам'янська, Підгородненська, Самарська, Петриківська, Краснопільська,Карнаухівська,Слобожанська, Синельникова,

Шахтарська, Святовасильвська, Могильовська, Солонянська, Вербківська, Глеюватська, Васильківська, Девладівська, Лихівська, Синельниківська, Любимівська, Затишнянська,

Верхівецька, Китайгородська, Верхньодніпровська, Жовтоводська, П'ятихатська.